Відстрочка студентів від мобілізації під питанням: що затримує підписання закону

Президент мовчить, а доля тисяч молодих українців залишається в підвішеному стані. Верховна Рада ухвалила закон №11379д, що звільняє від мобілізації юнаків віком від 18 до 25 років, які раніше мали статус обмежено придатних, однак підпис Президента досі відсутній. Хоча закон мав би забезпечити справедливість і захистити молодих людей із хронічними захворюваннями від примусової мобілізації, документ застряг на його столі. З кожним днем відстрочка від мобілізації перетворюється на міраж.

Чому здоров’я не дозволяє служити строково, але дозволяє бути на фронті

Питання, пов’язане з мобілізацією, регулюється Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до цього закону, мобілізації підлягають військовозобов’язані громадяни, зокрема чоловіки, у віці до 25 років. Отже, якщо особа має лише статус призовника і не є військовозобов’язаним, вона не може бути мобілізованою до лав Збройних сил України, доки не досягне віку, що відповідає мобілізаційному – 25 років.

Чоловік, який має статус військовозобов’язаного, може бути мобілізованим, навіть якщо йому ще не виповнилося 25 років. Статус військовозобов’язаного у чоловіків до 25 років може бути наданий у таких випадках:

• пройшов службу в армії в мирний час;
• завершив навчання у військовому закладі або пройшов військову кафедру й отримав військово-облікову спеціальність;
• був визнаний непридатним до служби у мирний час, але придатним з обмеженнями під час воєнного стану.

4 травня 2024 року набув чинності закон №3621-IX про права військових на соціальний захист. Згідно з ним статус обмежено придатний до військової служби скасували, і всі, кого раніше визнали обмежено придатним, повинні пройти повторну ВЛК (медкомісію) до 4 лютого 2025 року. Більшість таких громадян зараз отримують статус придатний або придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.

При цьому процес переведення бувших обмежено придатних хлопців віком до 25 років з обліку військовозобов’язаних до обліку призовників залишився неврегульованим, що призвело до можливої примусової мобілізації чоловіків, що до травня мали статус обмежено придатних, а після проходження ВЛК стали придатними.

Таким чином виникла соціальна несправедливість, коли здорові хлопці-призовники до 25 років по закону мають право не йти на війну, а їх однолітки з хронічними захворюваннями, що були визнані обмежено придатними, по закону підлягають примусові мобілізації.

Про таку недосконалість закону голосно заговорили у червні 2024 року після масових звернень громадян зі скаргами на примусову мобілізацію хлопців до 25 років.

Показовою стала історія братів Вадима і Руслана Ящуків.

Один брат повернувся додому, інший залишився на полігоні: історія братів

6 червня 2024 року, під час риболовлі з друзями в Чернівецькій області, 19-річні брати-близнюки Вадим і Руслан Ящуки з Вінницької області були затримані прикордонниками, незважаючи на наявність дозволу на перебування в цьому регіоні. Обох було доправлено до територіального центру комплектування (ТЦК) у смт Глибока. З п’ятьох затриманих відпустили двох друзів братів, оскільки один з них вже є військовослужбовцем, а інший — неповнолітній. Наступного дня Руслана відпустили, але Вадима направили на військово-лікарську комісію (ВЛК) для перевірки придатності до служби, після чого він опинився на полігоні у Рівненській області. Виникає питання: чому одному з братів дозволили повернутися додому, а іншого мобілізували? Різниця полягала у військових документах братів. Руслан Ящук здоровий. Тому, коли ставав на облік, отримав звичайне приписне посвідчення. Тож згідно з законодавством до 25 років його все ще мобілізувати не можуть. Вадим Ящук має проблеми з серцем, тому коли ставав на облік, отримав тимчасове посвідчення військовозобов’язаного та опинився на військовому обліку. Після проходження ВЛК та отримання статусу придатний він був мобілізований.

Межі придатності: чому обмежена придетність стає проблемою мобілізації

24 червня народні депутати зареєстрували три законопроекти 11379 та альтернативні 11379-1 та 11379-2. 8 липня  на Урядовому порталі з’явилась відповідь Міністерства оборони, де зазначалось, що при існуючій тенденції зменшення кількості і якості людського мобілізаційного ресурсу в умовах тривалої збройної агресії російської федерації, прийняття законопроекту поставить під загрозу виконання заходів стосовно доукомплектування Збройних Сил України, виконання ними завдань щодо захисту держави та відновлення її територіальної цілісності.

Одночасно, звернення громадян щодо дискримінації хлопців за станом здоров’я у питанні мобілізації посилювались. З’явились електронні петиції до Президента України та Кабінету Міністрів. Фіксувались нові випадки мобілізації чоловіків до 25 років. З’явилась телеграм спільнота, де люди об’єдналась навколо цієї проблеми. Ситуацію погіршувала вступна компанія, що проводилась у червні та липні 2024 року. 18-річні абітурієнти стикнулись з необхідністю оновлення військово-облікових документів, більшість обмежено придатних хлопців не бажали проходити ВЛК чи оновлювати дані, так як похід у ТЦК завершувався для них примусовою мобілізацією. З цією ж проблемою стикнулись 21-річні хлопці, що закінчили бакалаврат та хотіли навчатись далі у магістратурі.

Після розголосу та втручання народних депутатів 25 липня таки відбулось засідання Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки із залученням представників Міністерств Оборони та Генштабу. Депутатка Мар’яна Безугла оприлюднила аудіозапис засідання в соцмережах. Під час дискусії лунали думки про “верх цинізму” та “несправедливість”. Однак, представники міноборони та генштабу залишалися при своєму.

“Справедливість оцінюють інші відомства, а ми оцінювали законопроєкти з точки зору підвищення чи заниження обороноздатності”, – наголосив на засіданні полковник Роман Горбач, начальник головного управління персоналу генштабу. Директор департаменту міноборони, полковник Вадим Жураковський казав, що якщо ініціативу підтримують, “перелік тих, хто має відстрочку – розшириться і це занизить мобілізаційний ресурс, а з мобілізацією важка ситуація”.

У відповідь деякі депутати висловили ідею, що раз проблеми є, треба змінювати загальні правила мобілізації, а саме понижувати мобілізаційний вік, “а не робити крайніми обмежено придатних хлопців до 25-ти”, як сказав нардеп Максим Бужанський.

Після тривалих дискусій, 5 серпня комітет ухвалив рішення підтримати ініціативу щодо обмеження мобілізації громадян, які є обмежено придатними до служби, до досягнення ними 25-річного віку. На основі трьох запропонованих законопроектів було створено єдиний комітетський документ під номером 11379-д. Він не лише забороняв мобілізувати осіб, які обмежено придатні до служби та не досягли 25 років, але також надавав можливість демобілізувати тих, хто вже перебуває на службі або знаходиться на навчальних полігонах.

Закон 11379-д і мобілізація: чи подолають парламентські перепони

3 вересня відбулось перше голосування у Верховній Раді законопроекту 11379-д. Профільний комітет просив депутатів проголосувати законопроект за основу та в цілому. Але документ був винесений на голосування лише за основу. Документ підтримали 295 народних обранців.  Народні депутати заблокували трибуну Верховної Ради, вимагаючи поставити законопроект на голосування “в цілому”. Однак фракція “Слуга Народу” офіційно висловила заперечення.

6 вересня Комітет з питань національної безпеки повторно розглянув законопроект №11379-д під час підготовки до другого читання. Під впливом аргументів, висунутих Міністерством оборони та Генштабом, які наголошували на дефіциті кадрів, що можуть замінити звільнених військовослужбовців, комітет змінив своє попереднє рішення. Було вирішено вилучити з законопроекту положення, яке дозволяло б звільнення з військової служби чоловіків віком 18-25 років, яких вже встигли мобілізувати.

Також Міністерство Оборони та Генташтаб просили час для підрахунку кількості мобілізованих юнаків, що до травня мали статус обмежено придатних. На цей час вони обіцяли зупинити мобілізацію чоловіків до 25 років, обіцянка була виконана лише 19 вересня. В директиві Командування Сухопутних Військ на Оперативні Командування та на ТЦК 116/2/1/21409 від 19.09.2024 в пункті 1 вказано про не призов чоловіків з 18 до 25 років. Однак, директива отримала гриф «для службового користування», тому незрозуміло, на що посилатися громадянам у разі спроб мобілізації ТЦК чоловіків до 25 років.

9 жовтня нарешті Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект №11379д, який звільняє від мобілізації військовозобов’язаних чоловіків віком до 25 років. За нього проголосували 311 народних депутатів.

Мобілізаційний закон в очікуванні: чому Президент відкладає підпис

15 жовтня Закон, що забороняє мобілізацію чоловіків від 18 до 25 років, які до змін в мобілізаційному законодавстві мали статус обмежено придатних, був направлений на підпис Президенту України. Конституція України передбачає, що протягом п’ятнадцяти днів Президент вивчає текст закону, після чого може підписати закон і тим самим взяти його до виконання та офіційного оприлюднення. Підпис Президента очікували до 30 жовтня. Але на урядовому порталі статус проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку (законопроект №11379д) станом на 5 листопада залишається не змінним – Президент не підписав документ. Згідно тієї ж Конституції України у разі якщо Президент України не підписує закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом. Але і цього не відбувається. Закон нині на паузі: Чому Президент не підписує законопроект про відстрочку мобілізації молоді?

Студенти з обмеженою придатністю: мобілізація чи відстрочка

Чим загрожує зволікання? Вже зараз є інформація, що ТЦК відмовляють студентам у відстрочці, якщо вони мають статус обмежено придатний. Працівники прямо говорять, що очікують підписання Закону та подальших розпоряджень. Юнаки, що мають тимчасове посвідчення військовозобов’язаного не поспішають йти на ВЛК для зміни статусу в очікуванні Закону, так як не визначеність їх долі та низька довіра до справедливої мобілізації лякають чоловіків. Нагадаємо, що всі, кого раніше визнали обмежено придатним, повинні пройти повторну ВЛК до 4 лютого 2025 року. Часу все менше.Рішення Президента не підписувати Закон залишається незрозумілим, але воно тягне нові виклики для цієї категорії громадян. Не проходження ВЛК до зазначеного строку грозить штрафом у 17 тисяч гривень. Не отримання відстрочок з навчання загрожує опинитись у лавах ЗСУ як тільки директива Командування Сухопутних Військ на Оперативні Командування не буде скасована іншою директивою.

Противники влади висловлюють думку, що затягування пов’язане із рішенням щодо зниження мобілізаційного віку. У провладних виданнях все більше лунають думки військових експертів про необхідність залучення молоді до військових дій. Проте влада запевняє, що на рівні президента, Верховної Ради, військового командування або Міноборони жодних ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку немає.

Як довго Президент буде тримати на паузі закон, що може змінити долю тисяч молодих українців? У той час як обранці народу зробили свій крок, голоси молоді, які чекають на справедливість, заглушає мовчання головного підписанта країни. Цей документ — не просто закон, а шанс на захист і рівноправність. Чи залишаться хлопці до 25 років, з якими держава сама визначилася як обмежено придатними, заручниками бюрократії та політичних ігор? Кожен день зволікання — це новий рубіж між справедливістю та байдужістю, і настав час прийняти відповідальне рішення.

Нагадаємо, чоловіки до 25 років під загрозою мобілізації – українці звернулись до Зеленського з петицією.